хух

ХУХ, виг, розм. Уживається як присудок за знач. ху́хати і ху́хнути.

Одного дня прийшла чутка, що до нас призначено нового директора. Думаю, може, хоч цей дасть спокій бідній Ганні Антонівні. Бо вже життя в них, як воскова свічка горить. Хух — і нема (Ю. Янов., I, 1954, 26);

Як у яму вскочиш, тільки — Хух! I вниз! (Вишня, І, 1956, 211).

Значення в інших словниках

1. хух — хух вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. хух — ХУХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ху́хати і ху́хнути. Одного дня прийшла чутка, що до нас призначено нового директора. Думаю, може, хоч цей дасть спокій бідній Ганні Антонівні. Бо вже життя в них, як воскова свічка горить. Хух – і нема (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. хух — хух І́.: ♦ ні ху́ху ні ду́ху про хворого на дихавицю, помираючого чоловіка (Франко) хух II.набута фігура у шашках (ст): Хухом звався личман, яким противник переочив бити при своєму ході; тоді цього личмана скидано з варцабниці – “брано хуха”(Горбач)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. хух — I ч., рідко. Подув. Пустити на хух — розтринькати. Ні хуху, ні духу — нема анікогісінько. II виг. Те саме, що хукати 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хух — Хух, -ху, в -ху. Ні ху́ху, ні ду́ху  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хух — Хух, -ху м. Дуновеніе. Бери, жінко, в черепок хуху і святого Духу. Драг. 39. (Изъ заговора). пустити на хух. Пустить на вѣтеръ. Ном. № 10825. ні хуху, ні духу. Ни души, никого нѣтъ. в печі́ вже ні хуху, ні духу. Въ печи уже совершенно погасло.  Словник української мови Грінченка