хухання

ХУ́ХАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ху́хати.

Найодвертіше позіхання, хухання в усяких дозволених і недозволених місцях — все це Кралевич мав приємність бачити з амвона у відповідь на свою повну цитат із високоучених книг церковну проповідь (Хотк., Довбуш, 1965, 29).

Значення в інших словниках

1. хухання — ху́хання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хухання — ХУ́ХАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ху́хати. Найодвертіше позіхання, хухання в усяких дозволених і недозволених місцях – все це Кралевич мав приємність бачити з амвона у відповідь на свою повну цитат із високоучених книг церковну проповідь (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
3. хухання — -я, с., розм. Дія за знач. хухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови