хухання
ХУ́ХАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ху́хати.
Найодвертіше позіхання, хухання в усяких дозволених і недозволених місцях – все це Кралевич мав приємність бачити з амвона у відповідь на свою повну цитат із високоучених книг церковну проповідь (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)