хірург
ХІРУ́РГ, а, ч. Лікар, фахівець з хірургії.
Обійшовши всі палати, хірург Богдановський зайшов у перев’язочну й, розпорядившись щодо перев’язок, присів край вікна, чекаючи на початок роботи (Довж., І, 1958, 320);
Матвій Матвійович — хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (Вол., Місячне срібло, 1961, 13);
*У порівн. Він завжди працював, дотикаючись до глини обережно, як хірург (Ільч., Серце жде, 1939, 145).
Словник української мови (СУМ-11)