хірургічний
ХІРУРГІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до хірургії, пов’язаний з нею.
Застосування струмів високої частоти в хірургії одержало назву електрохірургії (хірургічної діатермії) (Наука.., 9, 1964, 35);
// Здійснюваний із застосуванням хірургії.
Майже безперервно на кількох столах, примітивно обладнаних, провадилися хірургічні операції (Ле, Право.., 1957, 171);
Під час хірургічного лікування в розширені вени з допомогою шприца та голки вводять різні речовини з тим, щоб викликати згортання крові (Наука.., 3, 1959, 31);
// Який виліковують методами хірургії.
«Зничтожає» баба всілякі хвороби: й хірургічні, і внутрішні, й хвороби на очах, і на зубах, і жіночі, і всілякі інші (Вишня, І, 1956, 21).
2. Признач. для здійснення операцій та лікування перев. оперованих хворих.
В Сенькові за час війни зруйновано й спалено.. клуб, театр, школу.., хірургічний корпус сільської лікарні (Вишня, І, 1956, 357);
Оленку понесли на носилках у хірургічну палату (Кучер, Трудна любов, 1960, 573);
Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні (Д. Бедзик, Дніпро..,1951, 9);
// Який використовується при операціях.
Шмойлович мовчки розбирав на столі хірургічні інструменти (Тулуб, Людолови, II, 1957, 578);
Той [Семен Архипович] зразу ж стягнув гумові хірургічні рукавички і в халаті вийшов з операційної (Рибак, Час.., 1960, 133);
// у знач. ім. хірургі́чна, ної, ж. Приміщення, призначене для операцій і лікування хворих методами хірургії.
Кипіла робота в хірургічній. Вікна деренчали від вибухів.. Одна з сестер знепритомніла (Довж., І, 1958, 290).
3. Стос. до хірурга, пов’язаний з його діяльністю.
[Ліда:] Я прошу вас (знімає скрипку) хоч на одну хвилину — покажіть мені хірургічні вправи на най-благороднішому з інструментів (Корн., І, 1955, 99);
//Який готує хірургів.
Закінчивши її [Київську академію], він вступив.. до Петербурзької медико-хірургічної академії (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 23).
Словник української мови (СУМ-11)