царенко
ЦАРЕ́НКО, а, ч., нар.-поет. Те саме, що царе́вич.
Середульший царенко стрельнув,— звилась стріла нижче від хмари, вище від лісу (Ів., Укр.. казки, 1950, 99);
Тут царенко відповів: — Царство ми пройшли до краю, Бачив я, що всюди люд На царя кладе свій труд (Перв., Райдуга.., 1960, 95).
Словник української мови (СУМ-11)