царя
ЦАРЯ́, я́ти, с., розм. Царське дитя.
Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? (Шевч., II, 1963, 411);
[Чернишевський: ] З корінням треба знищить давній лад, Щоб не було ні панства, ні царят (Коч., III, 1956, 195).
Словник української мови (СУМ-11)