цитрина
ЦИТРИ́НА, и, ж. Те саме, що лимо́н.
Під нами бігли до моря цвітучі цитрини, а помаранчі наче зірками обліпили чорні корони (Коцюб., II, 1955, 418);
За вікнами сніг, а тут у бочках зеленіє цитрина (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 25);
Другий полковник потиснув руку третьому. Його обличчя скривилося, як від цитрини (Ю. Янов., І, 1958, 203);
*У порівн. Від місяця, жовтого і зморщеного, як цитрина, тягнувся на схід ледве помітний багряний хвіст (Рибак, Новий день, 1937, 186);
Сухорляве, наче видавлена цитрина, обличчя офіцерика розпливлося в її очах червоною плямою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 125).
Словник української мови (СУМ-11)