цурпелити

ЦУРПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., розм. Те саме, що цу́пити.

Вузькоколійкою чмихав поїзд. Іграшковий паровозик цурпелив за собою шість чи всі вісім цяцькових вагончиків, у яких могли їздити хіба що лісові гноми, але аж ніяк не люди (Загреб., Європа 45, 1959, 467).

Значення в інших словниках

1. цурпелити — див. нести  Словник синонімів Вусика
2. цурпелити — цурпе́лити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. цурпелити — ЦУРПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що, розм. Те саме, що цу́пити. Вузькоколійкою чмихав поїзд. Іграшковий паровозик цурпелив за собою шість чи всі вісім цяцькових вагончиків, у яких могли їздити хіба що лісові гноми, але аж ніяк не люди (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
4. цурпелити — -лю, -лиш, недок., перех., розм. Те саме, що цупити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цурпелити — НЕСТИ́ (узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись); ПЕ́РТИ фам., ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ЦУПРИКУВА́ТИ розм., ГИ́РИ́ТИ діал. (перев.  Словник синонімів української мови
6. цурпелити — Цурпелити, -лю, -лиш гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка