цурпелити
ЦУРПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що, розм.
Те саме, що цу́пити.
Вузькоколійкою чмихав поїзд. Іграшковий паровозик цурпелив за собою шість чи всі вісім цяцькових вагончиків, у яких могли їздити хіба що лісові гноми, але аж ніяк не люди (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)