Значення в інших словниках
-
цурпелити —
цурпе́лити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
цурпелити —
ЦУРПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що, розм. Те саме, що цу́пити. Вузькоколійкою чмихав поїзд. Іграшковий паровозик цурпелив за собою шість чи всі вісім цяцькових вагончиків, у яких могли їздити хіба що лісові гноми, але аж ніяк не люди (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
цурпелити —
-лю, -лиш, недок., перех., розм. Те саме, що цупити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цурпелити —
НЕСТИ́ (узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись); ПЕ́РТИ фам., ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ЦУПРИКУВА́ТИ розм., ГИ́РИ́ТИ діал. (перев.
Словник синонімів української мови
-
цурпелити —
ЦУРПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., розм. Те саме, що цу́пити. Вузькоколійкою чмихав поїзд. Іграшковий паровозик цурпелив за собою шість чи всі вісім цяцькових вагончиків, у яких могли їздити хіба що лісові гноми, але аж ніяк не люди (Загреб., Європа 45, 1959, 467).
Словник української мови в 11 томах
-
цурпелити —
Цурпелити, -лю, -лиш гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка