ЦЯ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ця́вкати і звуки, утворювані цією дією.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
цявкання —
ця́вкання іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
цявкання —
ЦЯ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ця́вкати і звуки, утворювані цією дією. Почулося тупотіння багатьох ніг. Цявкання собак на якийсь час змінилося глухим гарчанням (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
цявкання —
-я, с., розм. Дія за знач. цявкати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цявкання —
ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм.
Словник синонімів української мови
цявкання —
Цявкання, -ня с. = дзявкання.
Словник української мови Грінченка