цявкання

Значення в інших словниках

1. цявкання — ця́вкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
2. цявкання — ЦЯ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ця́вкати і звуки, утворювані цією дією. Почулося тупотіння багатьох ніг. Цявкання собак на якийсь час змінилося глухим гарчанням (із журн.). Словник української мови у 20 томах
3. цявкання — -я, с., розм. Дія за знач. цявкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цявкання — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
5. цявкання — Цявкання, -ня с. = дзявкання. Словник української мови Грінченка