цявкання
ця́вкання
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цявкання — ЦЯ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ця́вкати і звуки, утворювані цією дією. Почулося тупотіння багатьох ніг. Цявкання собак на якийсь час змінилося глухим гарчанням (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- цявкання — -я, с., розм. Дія за знач. цявкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цявкання — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- цявкання — ЦЯ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ця́вкати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах
- цявкання — Цявкання, -ня с. = дзявкання. Словник української мови Грінченка