1. Орфографічний словник української мови

цявкати

ця́вкати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цявкати — ЦЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що дзя́вкати. У дворах тільки цявкали стривожені собаки (П. Панч); Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу (Ганна Барвінок); // Видавати звуки, подібні до дзявкання собак. Словник української мови у 20 томах
  2. цявкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що дзявкати. || Видавати звуки, подібні до дзявкання собак. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цявкати — ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИ розм.; ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИ розм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо); РЯ́ВКАТИ розм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  4. цявкати — ЦЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що дзя́вкати. У дворах тільки цявкали стривожені собаки (Панч, Вибр., 1947, 209); // Видавати звуки, подібні до дзявкання собак. Словник української мови в 11 томах
  5. цявкати — Цявкати, -каю, -єш, одн. в. цявквути, -кну, -неш гл. = дзявкати, дзявкнути. Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу. Г. Барв. 447. Словник української мови Грінченка