цявкати
ЦЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Те саме, що дзя́вкати.
У дворах тільки цявкали стривожені собаки (П. Панч);
Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу (Ганна Барвінок);
// Видавати звуки, подібні до дзявкання собак.
Над його головою шуміли кулі, цявкали, свистіли, а він, пригнувшись до гриви, мчав, як серед рою бджіл (Д. Бедзик);
// безос.
Над ним тріщало, гриміло і цявкало. В улоговині схили були чорні від вирваної вибухами землі (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цявкати — ця́вкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- цявкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що дзявкати. || Видавати звуки, подібні до дзявкання собак. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цявкати — ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИ розм.; ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИ розм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо); РЯ́ВКАТИ розм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- цявкати — ЦЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що дзя́вкати. У дворах тільки цявкали стривожені собаки (Панч, Вибр., 1947, 209); // Видавати звуки, подібні до дзявкання собак. Словник української мови в 11 томах
- цявкати — Цявкати, -каю, -єш, одн. в. цявквути, -кну, -неш гл. = дзявкати, дзявкнути. Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу. Г. Барв. 447. Словник української мови Грінченка