цямриння

ЦЯ́МРИННЯ, я, с., збірн. Те саме, що цямри́на.

Село як на долоні, так мені в очах і замигтіли білі хати, колодязне цямриння, розквітлі садки й городи (Вовчок, І, 1955, 7);

У дворі в їх був глибокий-глибокий колодязь. Одного разу, як витягано з його воду, Наталя перехилилася через цямриння й дивилася вниз (Гр., Без хліба, 1958, 40);

Жменяків син зупинився біля колодязя. Виліз на цямриння і почав спускати важке дубове відро (Томч., Жменяки, 1964, 8);

Саша перекинув ногу через цямриння — в штольню дренажного колодязя (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 749).

Значення в інших словниках

1. цямриння — ця́мриння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. цямриння — ЦЯ́МРИННЯ, я, с., збірн. Те саме, що ця́мрина. Село як на долоні, так мені в очах і замигтіли білі хати, колодязне цямриння, розквітлі садки й городи (Марко Вовчок); У дворі в їх був глибокий-глибокий колодязь.  Словник української мови у 20 томах
3. цямриння — -я, с., збірн. Те саме, що цямрина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цямриння — ЦЯ́МРИНА (в колодязі, штольні тощо), ЗРУБ, ЦЯ́БРИНА діал., ЦЯ́МРА діал., ЦЕБРИ́НА діал.; ЦЯ́МРИННЯ збірн. Над ямою цюкали теслі, роблячи цямрини до штольні (І.  Словник синонімів української мови
5. цямриння — Ця́мри́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. цямриння — Цямриння, -ня с. Бревна въ колодезномъ срубѣ, колодезный срубъ. см. цямра. ЗОЮР. ІІ. 50. Колодязне цямриння. МВ.  Словник української мови Грінченка