цінитель

ЦІНИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник.

Творчість Климентія Домінчена набула популярності. Його пісні, хори, кантати полюбилися багатомільйонним цінителям музики, вийшовши далеко за межі нашої республіки (Рад. Укр., 2.II 1968, 2);

Захоплюючись літературою й віддаючи їй всю душу як читач і цінитель, Артамонов любив також інші галузі мистецтва (Дмит., Розлука, 1957, 207);

У 1887 році Ярцев не був ще письменником у галузі театру, але був уже палким театралом: уважним глядачем, вдумливим цінителем мистецтва актора (Збірник про Кроп., 1955, 192);

Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини (М. Ол., Леся, 1960, 122).

Значення в інших словниках

1. цінитель — Цінувач, оцінувач, визнавач  Словник чужослів Павло Штепа
2. цінитель — ціни́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. цінитель — ЦІНИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник. Творчість Климентія Домінчена набула популярності. Його пісні, хори, кантати полюбилися багатомільйонним цінителям музики (з газ.  Словник української мови у 20 томах
4. цінитель — -я, ч. Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цінитель — ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. — Дуже приємно познайомитись!...  Словник синонімів української мови
6. цінитель — Цінитель, -ля м. Цѣнитель, оцѣнщикъ. К. Гр. Кв. 24.  Словник української мови Грінченка