цінителька

ЦІНИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до ціни́тель.

— Ах, які красені! — ахкали приїжджі цінительки.— Які гіганти!.. Та тут у вас, Софі, в самих жеребцях ціле багатство!.. (Гончар, І, 1959, 186).

Значення в інших словниках

1. цінителька — ціни́телька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. цінителька — ЦІНИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до ціни́тель. – Ах, які красені! – ахкали приїжджі цінительки. – Які гіганти!.. Та тут у вас, Софі, в самих жеребцях ціле багатство!.. (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. цінителька — -и. Жін. до цінитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови