цінькання

ЦІ́НЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ці́нькати і звуки, утворювані цією дією.

Се був голос дзвонів, якими дзвонено на тривогу, на прогнання граду і який тепер, супроти тої гігантської музики в природі, виглядав мов цінькання дримби супроти могутнього оркестру (Фр., IV, 1950, 338);

Ми тиснули ворожу лаву, білі одступали. Гострі вибухи різали жовтневу ніч, й вона боляче плакала ціньканням куль і стогнала залізним стогоном (Епік, Тв., 1958, 385).

Значення в інших словниках

1. цінькання — ЦІ́НЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ці́нькати і звуки, утворювані цією дією. Се був голос дзвонів, якими дзвонено на тривогу, на прогнання граду і який тепер, супроти тої гігантської музики в природі...  Словник української мови у 20 томах
2. цінькання — ці́нькання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. цінькання — -я, с., розм. Дія за знач. цінькати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови