чабаненко
ЧАБАНЕ́НКО, а, ч., розм. Син чабана; молодий чабан.
Малий чабанець (що може вивчитись на чабанчука й вийти на чабаненка і, нарешті, заступити батька-чабана) повертається смерком додому (Ю. Янов., II, 1958, 181).
Словник української мови (СУМ-11)