чан

ЧАН, а, ч. Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку.

Рядами стояли чани, доверху наповнені рибою (Шиян, Переможці, 1950, 25);

Бочки і чани, які використовуються для зберігання води, треба щодня старанно мити гарячою водою з лугом (Свинар., 1956, 247);

Галина в брезентових рукавицях залізною ключкою вимішувала в чані брили старого асфальту (Зар.. Світло, 1961, 19).

Значення в інших словниках

1. чан — див. КАДІБ.  Словник синонімів Караванського
2. чан — див. діжка  Словник синонімів Вусика
3. чан — Кадовб, кадіб, кадуб, бишва, шаплик, див. резервуар, посуда  Словник чужослів Павло Штепа
4. чан — ЧАН, а, ч. Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку. Рядами стояли чани, доверху наповнені рибою (А. Шиян); Бочки і чани, які використовуються для зберігання води, треба щодня старанно мити гарячою водою з лугом (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. чан — чан іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
6. чан — -а, ч. Посудина, що формою нагадує великий бак або діжку.  Великий тлумачний словник сучасної мови