часть
ЧАСТЬ, і, ж., заст.
1. Частина (у 1, 2 знач.).
— А прикмету над моїм скарбом знає побратим. Одну часть оддасть він старій неньці та сестрі; другу одвезе у Київ на братство (П. Куліш, Вибр., 1969, 146);
Були це люди поважні, інтелігентні і працьовиті, що держалися здалека від веселішої часті мешканців міста (Коб., III, 1956, 11).
2. Адміністративний район міста в дореволюційній Росії; поліцейське управління цього району.
— Це наші купчики загуляли. Що з ними поробиш? Знакомий усе народ. У моїй часті живуть. — Так, так… Кому гульня, а кому служба! (Мирний, III, 1954, 265).
Словник української мови (СУМ-11)