чвиркання

ЧВИ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чви́ркати і звуки, утворювані цією дією.

Серед непроглядного мороку ночі, густого дощового туману чулося тільки чвиркання води з-під ступні (Мирний, III, 1954, 391).

Значення в інших словниках

1. чвиркання — ЧВИ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чви́ркати і звуки, утворювані цією дією. Серед непроглядного мороку ночі, густого дощового туману чулося тільки чвиркання води з-під ступні (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. чвиркання — чви́ркання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. чвиркання — -я, с., розм. Дія за знач. чвиркати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови