чебрецевий
ЧЕБРЕЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до чебре́ць.
Он цвіте левада, І чути гострий чебрецевий дух (Вирган, В розп. літа, 1959, 122);
П’янкий і духмяний полудень завис над лугами. Здається, що хтось над землею розвішав невидимі хмарини пахощів, а серед них владно й опукло тремтить чебрецевий настій і ніжний дух прив’ялої суниці (Стельмах, І, 1962, 523).
Словник української мови (СУМ-11)