чемоданчик

ЧЕМОДА́НЧИК, а, ч. Зменш. до чемода́н.

Мене ніби магнітом потягло до того мого чемоданчика, що на дні в йому поскладані мої підручники та зшитки (Вас., II, 1959, 74);

Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Ткач, Крута хвиля, 1956, 109).

Значення в інших словниках

1. чемоданчик — ЧЕМОДА́НЧИК, а, ч. Зменш. до чемода́н. Мене ніби магнітом потягло до того мого чемоданчика, що на дні в йому [ньому] поскладані мої підручники та зшитки (С.  Словник української мови у 20 томах
2. чемоданчик — чемода́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чемоданчик — -а, ч. Зменш. до чемодан.  Великий тлумачний словник сучасної мови