чемоданчик

ЧЕМОДА́НЧИК, а, ч.

Зменш. до чемода́н.

Мене ніби магнітом потягло до того мого чемоданчика, що на дні в йому [ньому] поскладані мої підручники та зшитки (С. Васильченко);

Олексій прив'язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д. Ткач);

Я провів їх [родичів] за місто, повернувся, узяв маленький дерматиновий чемоданчик і подався на автобусну станцію (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. чемоданчик — чемода́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. чемоданчик — -а, ч. Зменш. до чемодан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чемоданчик — ЧЕМОДА́НЧИК, а, ч. Зменш. до чемода́н. Мене ніби магнітом потягло до того мого чемоданчика, що на дні в йому поскладані мої підручники та зшитки (Вас., II, 1959, 74); Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Ткач, Крута хвиля, 1956, 109).  Словник української мови в 11 томах