червонити

ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір.

Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 514);

// Кидати червоний відсвіт на щось.

Сонечко стоїть низько на заході й червонить своїм світлом гарячим спечений степ (Л. Укр., III, 1952, 476).

Значення в інших словниках

1. червонити — (робити червоним) кривавити, кров'янити, рум'янити.  Словник синонімів Полюги
2. червонити — ЧЕРВОНИТИ – ЧЕРВОНІТИ – ЧЕРВОНІТИСЯ – ЧЕРВОНІШАТИ Червонити, -ню, -ниш, перех. Робити щось червоним, фарбувати, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М.  Літературне слововживання
3. червонити — ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М.  Словник української мови у 20 томах
4. червонити — червони́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. червонити — -ню, -ниш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. || Кидати червоний відсвіт на щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. червонити — БАГРЯНИ́ТИ (надавати багряного кольору), БАГРИ́ТИ, ОБАГРЯ́ТИ уроч. (звичайно про кров). — Док.: забагряни́ти, обагряни́ти рідше обагри́ти. Вечоровий плин заграв Багрянив простори (П.  Словник синонімів української мови
7. червонити — Червони́ти, -воню́, -ни́ш, -ня́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. червонити — Червони́ти, -ню́, -ни́ш гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62.  Словник української мови Грінченка