1. Словник української мови в 11 томах

червонити

ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір.

Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 514);

// Кидати червоний відсвіт на щось.

Сонечко стоїть низько на заході й червонить своїм світлом гарячим спечений степ (Л. Укр., III, 1952, 476).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червонити — (робити червоним) кривавити, кров'янити, рум'янити. Словник синонімів Полюги
  2. червонити — ЧЕРВОНИТИ – ЧЕРВОНІТИ – ЧЕРВОНІТИСЯ – ЧЕРВОНІШАТИ Червонити, -ню, -ниш, перех. Робити щось червоним, фарбувати, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М. Літературне слововживання
  3. червонити — ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. червонити — червони́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. червонити — -ню, -ниш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. || Кидати червоний відсвіт на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. червонити — БАГРЯНИ́ТИ (надавати багряного кольору), БАГРИ́ТИ, ОБАГРЯ́ТИ уроч. (звичайно про кров). — Док.: забагряни́ти, обагряни́ти рідше обагри́ти. Вечоровий плин заграв Багрянив простори (П. Словник синонімів української мови
  7. червонити — Червони́ти, -воню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. червонити — Червони́ти, -ню́, -ни́ш гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62. Словник української мови Грінченка