1. Літературне слововживання

червонити

ЧЕРВОНИТИ – ЧЕРВОНІТИ – ЧЕРВОНІТИСЯ – ЧЕРВОНІШАТИ

Червонити, -ню, -ниш, перех. Робити щось червоним, фарбувати, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М.Стельмах); Сонце сніги червонило (О.Довженко); Обличчя червонить огонь (М.Шеремет).

Червоніти, неперех. Ставати червоним, червонішим; виділятися червоним кольором, виднітися (про щось червоне); ставати рум’яним (про людину). Але буває пора в році, коли се поле, п’ять років не оране, червоніє і стає гарне. Інші поля зеленіють, синіють, жовкнуть і чорніють, а воно іменно червоніє (О.Маковей); Лице червоніє, наливається кров’ю (Панас Мирний); Подивилась на дитину: Умите сльозою, Червоніє, як квіточка Вранці під росою (Т.Шевченко); Куди не кинь оком, – скрізь синіли та червоніли верхи козацьких шапок (М. Лазорський); Сонце тільки що сховалося за лісом, і на заході ще червоніла зоря (А.Кащенко).

Червонітеся. Виділятися червоним кольором, виднітися (про щось червоне); ставати рум’яним (про людину). У склянці червонівся чай (О.Маковей); О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Г.Хоткевич).

Червонішати. Ставати червонішим. У них червонішали знову щоки, блиском бралися очі (Остап Вишня).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червонити — (робити червоним) кривавити, кров'янити, рум'янити. Словник синонімів Полюги
  2. червонити — ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М. Словник української мови у 20 томах
  3. червонити — червони́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. червонити — -ню, -ниш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. || Кидати червоний відсвіт на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. червонити — БАГРЯНИ́ТИ (надавати багряного кольору), БАГРИ́ТИ, ОБАГРЯ́ТИ уроч. (звичайно про кров). — Док.: забагряни́ти, обагряни́ти рідше обагри́ти. Вечоровий плин заграв Багрянив простори (П. Словник синонімів української мови
  6. червонити — Червони́ти, -воню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. червонити — ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 514); // Кидати червоний відсвіт на щось. Словник української мови в 11 томах
  8. червонити — Червони́ти, -ню́, -ни́ш гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62. Словник української мови Грінченка