1. Словник синонімів української мови

червонити

БАГРЯНИ́ТИ (надавати багряного кольору), БАГРИ́ТИ, ОБАГРЯ́ТИ уроч. (звичайно про кров). — Док.: забагряни́ти, обагряни́ти рідше обагри́ти. Вечоровий плин заграв Багрянив простори (П. Вороньше); Юрко лежав на рядні такий самий, як був, тільки свіжа кров багрила сорочку (Мирослав Ірчан). — Пор. червони́ти.

ЧЕРВОНИ́ТИ (робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір), КРИВА́ВИТИ розм., КРОВ'ЯНИ́ТИ розм., ЧЕРЛЕНИ́ТИ діал.; РУМ'Я́НИТИ, РОЗРУМ'Я́НЮВАТИ, ШАРУВА́ТИ діал. (робити щось світло-червоним). — Док.: почервони́ти, порум'я́нити, розрум'я́нити. Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжицький); Зоря, подібна до жоржини, кривавить рваних хмар кінці... (В. Сосюра); Ночами далекі заграви кров'янили небо (П. Кочура); Жовнірів лють черленила, а Василя кров повенила (Марко Черемшина); Крило зорі рум'янить тучі у голубій далечині (В. Сосюра); Ходить полем щедре літо.., Наливає колоски, Розрум'янює садки (М. Стельмах); Юнацька соромливість червоно шарувала йому молоде обличчя (С. Васильченко). — Пор. багряни́ти, 1. черво́ний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червонити — (робити червоним) кривавити, кров'янити, рум'янити. Словник синонімів Полюги
  2. червонити — ЧЕРВОНИТИ – ЧЕРВОНІТИ – ЧЕРВОНІТИСЯ – ЧЕРВОНІШАТИ Червонити, -ню, -ниш, перех. Робити щось червоним, фарбувати, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М. Літературне слововживання
  3. червонити — ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. червонити — червони́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. червонити — -ню, -ниш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. || Кидати червоний відсвіт на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. червонити — Червони́ти, -воню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. червонити — ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 514); // Кидати червоний відсвіт на щось. Словник української мови в 11 томах
  8. червонити — Червони́ти, -ню́, -ни́ш гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62. Словник української мови Грінченка