червонити
ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що
Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір.
Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М. Стельмах);
Рум'янець виразно червонив йому [Андрієві] щоки й наче цвів під золотим пухом (В. Винниченко);
// Кидати червоний відсвіт на щось.
Сонечко стоїть низько на заході й червонить своїм світлом гарячим спечений степ (Леся Українка);
Опускається сонце, червонить за вікном корпуси машинно-ремонтної станції... (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- червонити — (робити червоним) кривавити, кров'янити, рум'янити. Словник синонімів Полюги
- червонити — ЧЕРВОНИТИ – ЧЕРВОНІТИ – ЧЕРВОНІТИСЯ – ЧЕРВОНІШАТИ Червонити, -ню, -ниш, перех. Робити щось червоним, фарбувати, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М. Літературне слововживання
- червонити — червони́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- червонити — -ню, -ниш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. || Кидати червоний відсвіт на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- червонити — БАГРЯНИ́ТИ (надавати багряного кольору), БАГРИ́ТИ, ОБАГРЯ́ТИ уроч. (звичайно про кров). — Док.: забагряни́ти, обагряни́ти рідше обагри́ти. Вечоровий плин заграв Багрянив простори (П. Словник синонімів української мови
- червонити — Червони́ти, -воню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- червонити — ЧЕРВОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 514); // Кидати червоний відсвіт на щось. Словник української мови в 11 томах
- червонити — Червони́ти, -ню́, -ни́ш гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62. Словник української мови Грінченка