честолюбність
ЧЕСТОЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що честолю́бство.
Блискуча мрія блискавкою мигнула в голові отця Палладія й розворушила його честолюбність і потяг до слави (Н.-Лев., III, 1956, 382);
Честолюбність! Ні, ради честолюбності він ніколи не згодився б ризикувати життям (Гончар, III, 1959, 280).
Словник української мови (СУМ-11)