чиновничок
ЧИНО́ВНИЧОК, чка, ч., зневажл. Зменш. до чино́вник.
Чоловік Килинин, дрібний чиновничок, умер дуже рано (Крим., Вибр., 1965, 353).
Словник української мови (СУМ-11)ЧИНО́ВНИЧОК, чка, ч., зневажл. Зменш. до чино́вник.
Чоловік Килинин, дрібний чиновничок, умер дуже рано (Крим., Вибр., 1965, 353).
Словник української мови (СУМ-11)