чиношанування

ЧИНОШАНУВА́ННЯ, я, с. Шанування молодшими вищих за рангом, званням.

— Хто ти? — Демобілізований солдат-арсеналець, маю честь повернутись,— відповідає Стоян, насилу додержуючи чиношанування (Довж., І, 1958, 42);

Ось і казарма.. Отут маємо пройти всю стройову підготовку, опанувати статут морської служби, засвоїти чиношанування й дисципліну (Вітч., 11, 1967, 177).

Значення в інших словниках

1. чиношанування — ЧИНОШАНУВА́ННЯ, я, с. Шанування молодшими вищих за рангом, званням. – Хто ти? – Демобілізований солдат-арсеналець, маю честь повернутись, – відповідає Стоян, насилу додержуючи чиношанування (О. Довженко); Ось і казарма ..  Словник української мови у 20 томах
2. чиношанування — чиношанува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. чиношанування — -я, с. Шанування молодшими вищих за рангом, званням.  Великий тлумачний словник сучасної мови