чинш
ЧИНШ, у, ч., іст. Натуральний або грошовий податок, що його платили поміщикам чи на державу в феодальній Європі.
[Гаврило:] Прокляте життя! З кожним днем росте і чинш, і панщина, й податки— несила нам їх одбувать (К.-Карий, II, 1960, 236);
Коронний хорунжий, бажаючи доскочити гетьманської булави, не скупився на бенкети, і дозорці не встигали стягати з маєтків чиншів і оренди, щоб задоволити [задовольнити] свого пана грішми (Панч, Гомон. Україна, 1954, 41).
Словник української мови (СУМ-11)