чиншовий

ЧИНШОВИ́Й, а́, е́, іст. Прикм. до чинш.

Чиншові прибутки;

// За який сплачується чинш.

Софрон і зараз сидів на батьківському хазяйстві — двох власних і двох чиншових від графа Шембека десятинах (Смолич, Мир.., 1958, 18);

// Який платив за користування державною або поміщицькою землею чинш.

Петро Ярош платив подать нарівні з чиншовою шляхтою (Стельмах, І, 1962, 422).

∆ Чиншові́ селя́ни — особисто вільні безземельні селяни в країнах Європи (XIV-XVI ст.), які платили за користування державними та поміщицькими землями чинш.

Значення в інших словниках

1. чиншовий — чи́ншовий: — за який сплачується чинш (податок) [53]  Словник з творів Івана Франка
2. чиншовий — Чиншови́й. Орендований, орендний. [Господар] мав би через довгі літа помалу сплачувати ціну викупна, аби відтак стати на своїм ґрунті дійсним господарем. І для того то внесло міністерство рільництва ще і проект устави о чиншових господарствах (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. чиншовий — ЧИНШОВИ́Й, а́, е́, іст. Прикм. до чинш. Чиншові прибутки; // За який сплачується чинш. Софрон і зараз сидів на батьківському хазяйстві – двох власних і двох чиншових від графа Шембека десятинах (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. чиншовий — чиншови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
5. чиншовий — чиншовий орендований (ст): Коло чиншової камениці, в якій господар сам не живе, а сторож чесний, роботи завжди знайдеться богато. Ринви треба вичистити, бо ворони за ціле літо всякого сміття нанесуть на добру фіру.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. чиншовий — -а, -е, іст. Прикм. до чинш. Чиншові прибутки. || За який сплачується чинш. || Який платив за користування державною або поміщицькою землею чинш. Чиншові селяни — особисто вільні безземельні селяни в країнах Європи (14-16 ст.), які платили за користування державними та поміщицькими землями чинш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. чиншовий — Чиншови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. чиншовий — Чиншовий, -а, -е Чиншевой, оброчный. Чиншова земля. Чиншова шляхта. О. 1862. VII. 87.  Словник української мови Грінченка