чиньба —
ЧИНЬБА́, и́, ж., розм. 1. Вичинка, чинення шкіри. Шкурка за чиньбу не стане (Номис); Цей ремінь не хлібної чиньби, а пермецької (Сл. Б. Грінченка). 2. перен. Прочухан. Дав йому доброї чиньби (Номис).
Словник української мови у 20 томах
чиньба —
чиньба́ іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
чиньба —
-и, ж., розм. Вичинка, чинення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чиньба —
ВИ́ЧИНКА (оброблення сирої шкури, щоб була придатною для використання), ВИЧИ́НЮВАННЯ, ЧИ́НЕННЯ, ЧИНЬБА́ розм. Вичинка здійснювалася за допомогою природних дубителів (з журналу); Технологія вичинювання шкір; Чинення шкір бардяними концентратами; Шкурка за чиньбу не стане (Словник Б. Грінченка).
Словник синонімів української мови
чиньба —
Чиньба́, -би́, -бі́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чиньба —
Чиньба, -би ж. 1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у. Шкурка за Чиньбу не стане. Ном. № 10571. 2) Трепка. Дав йому доброї чиньби. Ном. № 4014.
Словник української мови Грінченка