чоботарський

ЧОБОТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до чобота́р.

Поставили третього [керівника клубу], уже з наших, Клима Закаблука.. Він — чоботар. Цей, правда, не спав, не пив і не танцював. Організував чоботарський гурток при клубі (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 95);

// Признач. для чоботаря.

— Дай мені місця,— стиха мовив майстер. Потім сів на чоботарський стілець, на яких працюють у цеху затяжчики, і схилився над виробом (Роб. газ., 25.IX 1963, 2).

Значення в інших словниках

1. чоботарський — див. ШЕВСЬКИЙ.  Словник синонімів Караванського
2. чоботарський — [чоботарс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. чоботарський — ЧОБОТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до чобота́р; шевський. Поставили третього [керівника клубу], уже з наших, Клима Закаблука .. Він – чоботар. Цей, правда, не спав, не пив і не танцював. Організував чоботарський гурток при клубі (Є. Кравченко); // Признач.  Словник української мови у 20 томах
4. чоботарський — чобота́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
5. чоботарський — -а, -е. Прикм. до чоботар. || Признач. для чоботаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чоботарський — ШЕ́ВСЬКИЙ, ШВЕ́ЦЬКИЙ, ЧОБОТА́РСЬКИЙ. Григорій Михайлович.. викидає з-під ліжка натягнуті на колодки дівочі чобітки, кусок смоли і різне шевське начиння (М. Стельмах); Гострим чоботарським ножем Василь кремсав на широкім дубовім пні тютюнові кореневища (Ю. Мушкетик). — Пор. швець.  Словник синонімів української мови
7. чоботарський — Чобота́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)