Значення в інших словниках
-
чоботарський —
[чоботарс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
-
чоботарський —
ЧОБОТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до чобота́р; шевський. Поставили третього [керівника клубу], уже з наших, Клима Закаблука .. Він – чоботар. Цей, правда, не спав, не пив і не танцював. Організував чоботарський гурток при клубі (Є. Кравченко); // Признач.
Словник української мови у 20 томах
-
чоботарський —
чобота́рський прикметник
Орфографічний словник української мови
-
чоботарський —
-а, -е. Прикм. до чоботар. || Признач. для чоботаря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чоботарський —
ШЕ́ВСЬКИЙ, ШВЕ́ЦЬКИЙ, ЧОБОТА́РСЬКИЙ. Григорій Михайлович.. викидає з-під ліжка натягнуті на колодки дівочі чобітки, кусок смоли і різне шевське начиння (М. Стельмах); Гострим чоботарським ножем Василь кремсав на широкім дубовім пні тютюнові кореневища (Ю. Мушкетик). — Пор. швець.
Словник синонімів української мови
-
чоботарський —
Чобота́рський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
чоботарський —
ЧОБОТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до чобота́р. Поставили третього [керівника клубу], уже з наших, Клима Закаблука.. Він — чоботар. Цей, правда, не спав, не пив і не танцював. Організував чоботарський гурток при клубі (Є. Кравч.
Словник української мови в 11 томах