чорнолісся
ЧОРНОЛІ́ССЯ, я, с. Листяний ліс.
Вітер шарпає верхів’я чорнолісся, п’янко духмянить доспілою суницею (Стельмах, II, 1962, 389);
Закричали сови в чорноліссі, йшов синій вечір і вів за собою сліпу матір свою — ніч (Гжицький, Опришки, 1962, 230).
Словник української мови (СУМ-11)