чорносотенний
ЧОРНОСО́ТЕННИЙ, а, е, політ. Прикм. до чорносотенець.
Візьміть першу-ліпшу чорносотенну газетку і ви побачите, що переслідування "інородців", розпалювання взаємного недовір’я між російським селянином, російським міщанином, російським ремісником і селянином, міщанином, ремісником єврейським, фінським, польським, грузинським, українським — ось хліб, яким живиться вся чорносотенна банда (Ленін, 25, 1972, 82);
— Цілу ніч, кажуть, у Микити був чорносотенний мітинг. Пили і радились, кого мають бити (Коцюб., II, 1955, 166);
// Здійснюваний чорносотенцями.
В період розгулу чорносотенної реакції попи не обмежувались одними словесними проповідями, а були натхненниками й учасниками погромів (Наука.., 3, 1960, 49);
// Власт. чорносотенцям; такий, як у чорносотенців; найреакційніший.
В. І. Ленін вів безустанну боротьбу проти чорносотенного великодержавного шовінізму (Ком. Укр., 5, 1962, 46).
Словник української мови (СУМ-11)