чорночубий

ЧОРНОЧУ́БИЙ, а, е. Який має чорний чуб; з чорним чубом.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги.. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені (Сим., Земне тяжіння, 1964, 8);

Партизани поспішали.. Піппо Бенедетті висипав на шофера цілі черги круглих і красивих італійських слів, а той тільки крутив своєю чорночубою головою і так само повільно і вперто долав один завиток шосе за другим (Загреб., Європа 45, 1959, 505);

// у знач. ім. чорночу́бий, бого, ч., розм. Хлопець, чоловік, який має такий чуб.

Ще до того, як розреготався шофер, Віра Андріївна зрозуміла — з них грошей не візьмуть, чорночубий просто вирішив відплатити Бучці за театр (Мушк., Чорний хліб, 1960, 92).

Значення в інших словниках

1. чорночубий — див. чорний  Словник синонімів Вусика
2. чорночубий — ЧОРНОЧУ́БИЙ, а, е. Який має чорний чуб; з чорним чубом. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги .. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені (В. Симоненко); Партизани поспішали ..  Словник української мови у 20 томах
3. чорночубий — чорночу́бий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. чорночубий — -а, -е. Який має чорний чуб; з чорним чубом. || у знач. ім. чорночубий, -бого, ч., розм. Хлопець, чоловік, який має такий чуб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чорночубий — БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет.  Словник синонімів української мови