чорночубий
чорночу́бий
-а, -е.
Який має чорний чуб; з чорним чубом.
|| у знач. ім. чорночубий, -бого, ч., розм. Хлопець, чоловік, який має такий чуб.
Великий тлумачний словник сучасної української мовичорночу́бий
-а, -е.
Який має чорний чуб; з чорним чубом.
|| у знач. ім. чорночубий, -бого, ч., розм. Хлопець, чоловік, який має такий чуб.
Великий тлумачний словник сучасної української мови