чужосторонець

ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ, нця, розм., ч. Людина з чужої сторони, країни; чужинець.

Ви, бояре чужосторонці (Сл. Гр.);

[Степанида:] Спасибі! От несподіваний гість! Сідай же! Яким це вітром тебе занесло? [Грицько:] Своїм рідним… Хіба ви вже мене до чужосторонців записали? (Стар., Вибр., 1959, 251).

Значення в інших словниках

1. чужосторонець — див. чужий  Словник синонімів Вусика
2. чужосторонець — ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ, нця, розм., ч. Людина з чужої сторони, країни; чужинець, іноземець. Ви, бояре [бояри] чужосторонці (Сл. Б. Грінченка); [Степанида:] Спасибі! От несподіваний гість! Сідай же! Яким це вітром тебе занесло? [Грицько:] Своїм рідним...  Словник української мови у 20 томах
3. чужосторонець — чужосторо́нець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
4. чужосторонець — -нця, розм., ч. Людина з чужої сторони, країни; чужинець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чужосторонець — ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка пишна фігура на коні! — подумала Гризельда.. — Це, певно, якийсь чужоземець з Франції або з Риму" (І.  Словник синонімів української мови
6. чужосторонець — Чужосторо́нець, -нця м. Чужестранець. Ви, бояре чужосторонці. Мил. Св. 4 8.  Словник української мови Грінченка