шабатувати

ШАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Рвати, розривати.

І кинувся [лев] межи стадо, Телицю вбиває; Шабатує пазурами, Шкуру іздирає (Рудан., Тв., 1959, 270).

Значення в інших словниках

1. шабатувати — див. рвати  Словник синонімів Вусика
2. шабатувати — ШАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Рвати, розривати. І кинувся [лев] межи стадо, Телицю вбиває; Шабатує пазурами, Шкуру іздирає (С. Руданський).  Словник української мови у 20 томах
3. шабатувати — шабатува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
4. шабатувати — -ую, -уєш, недок., діал. Рвати, розривати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шабатувати — РВА́ТИ (порушуючи цілісність чогось, різким рухом розділяти його на частини), РОЗРИВА́ТИ, РОЗДИРА́ТИ, ДЕ́РТИ (ДРА́ТИ), РОЗПАНА́ХУВАТИ розм., ПАНА́ХАТИ розм.; ШМАТУВА́ТИ, РОЗШМАТО́ВУВАТИ, ШМАТКУВА́ТИ розм., ШАБАТУВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. шабатувати — Шабатува́ти, -ту́ю, -єш гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає. Рудан. І. 73.  Словник української мови Грінченка