шаг
ШАГ, а́, ч., іст. До революції на Україні-дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш.
Хто шага не береже, той не варт і копійки (Укр.. присл.., 1955, 207);
Жив собі чоловік Омелько та ходив він до моря на заробітки й заробив за літо сорок шагів (Україна.., І, 1960, 158);
Вже горох поспів був і в місті можна було купити десять стрючків [стручків] за шага (Свидн., Люборацькі, 1955, 96);
// Найменша грошова сума.
Опинився Шавкун серед великого города без шага грошей, без знайомих людей (Мирний, І, 1949,372);
— Віддала дочку заміж, оженила сина, батька поховала — та ніде й шага не позичала (Л. Янов., І, 1959, 148).
◊ І (ні) [ла́маного, щерба́того, залі́зного і т. ін.] шага́ не ма́ти (не взя́ти, не да́ти і т. ін.)— зовсім нічого не мати, не взяти, не дати тощо (про гроші).
[Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (Кроп., V, 1959, 196);
— Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділиться худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (Стор., I, 1957, 39);
[Юда:] Та що ж би розпочав я-голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Л. Укр., III, 1952, 138);
На щерба́тий шаг див. щерба́тий;
Не ва́ртий [ла́маного] ша́га див. ва́ртий;
Ні на шаг — те саме, що Ні на гріш ( див. гріш).
Скрізь блукають голі-босі, Крихти, лану ждуть і досі, Мов його поглинув враг! Без роботи міцні руки Опускаються з розпуки… Праці, праці! Ні на шаг! (Граб., І, 1959, 266);
Щерба́тий шаг див. щерба́тий.
Словник української мови (СУМ-11)