шанувальниця

ШАНУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до шанува́льник.

Ярослава не кинулась роздавати юним шанувальницям автографи. Одразу після вечері пішла до себе, ввімкнула світло, зачинилась (Гончар, Циклон, 1970, 114).

Значення в інших словниках

1. шанувальниця — ШАНУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до шанува́льник. Ярослава не кинулась роздавати юним шанувальницям автографи. Одразу після вечері пішла до себе, ввімкнула світло, зачинилась (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
2. шанувальниця — шанува́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. шанувальниця — -і. Жін. до шанувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови