шаравари
ШАРАВА́РИ, а́р і а́рів, мн., заст. Шаровари.
Вона бачила, що сорочка й шаравари в його поношені, з латками, що червоний пояс вицвів, прибілів (Вовчок, Вибр., 1937, 218);
Козаки повинні стояти коло зали по обидва боки дверей; повбирані в червону й синю одежу, пообшивану сріблом, в широких синіх шараварах з червоними смугами, було стоять козаки, як вкопані (Н.-Лев., І, 1956, 130).
Словник української мови (СУМ-11)