шархання
ША́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. ша́рхати і звуки, утворювані цією дією.
Верстати гудуть, ляди раз по раз стукотять, стіни й поміст двигтять від того, совання та шархання човника чутно на всю хату (Л. Укр., IV, 1954, 212).
Словник української мови (СУМ-11)